Казка «Дванадцять місяців»

У рік новий трапляються дива,

І оживають казочки минулі.

Такими словами розпочалася новорічна театралізована  казка «Дванадцять місяців» в актовому залі Пикуловицького НВК.

Святково прибрана сцена: декорації зимового лісу замінювалися декораціями королівського палацу, довкола – ялинки, засніжені дерева. Метою заходу було розвивати творчість, уяву, імпровізацію, видумку; виховувати почуття краси, інтерес до спільної праці з батьками, інтерес до свята як чуда, яке робимо своїми руками.

Усі персонажі казки були у яскравих костюмах 12 місяців, падчірка, дочки, мачуха, професор Знаювсе, глашатай, принцеси. Окрасою дійства стала танцювальна композиція чотирьох пір року: Зими, Весни, Осені і Літа.

Захід підготувала і провела Скотняна Світлана  Іванівна за участю учнів 3 класу.

           Казкове дійство подарувало усім святковий новорічний настрій.

"Свято Миколая"

З початком зими ми усі відчуваємо радість, яку несе місяць грудень. Адже цей місяць дарує нам прекрасне свято Чудотворця Миколая. Кожен з нас готовий зустрітися із небесним Святителем.

Святого Миколая усі люблять, бо він – захисник усіх бідних і знедолених. Все життя він несе людям добро і милосердя.  Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він – почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.

За традицією у Пикуловицькому НВК  напередодні цього свята проводилося казкове дійство за участю вихованців дошкільної групи  та учнів першого класу.

Метою заходу було розказати дітям про доброчинні справи Святого Миколая; виховати в учнів любов до ближнього, почуття доброти й милосердя; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру, здобувати знання із цілющого джерела народної мудрості пращурів.

Веселі звірята, ангели, зірочки, сніжинки старанно готувалися до приходу Миколая, розказували на сцені, які добрі справи вони зробили, якими чемними були. Діти розказували вірші, співали пісні, танцювали. Звичайно не обійшлося без Антипка, Циганки і Нехочухи – всім відомих збиточників і шкідників. Але добро завжди перемагає. І навіть злі сили напередодні такого великого свята стають добрішими.

Захід підготували і провели вихователь дошкільної групи Горошко М. С. та вчитель початкових класів Гавришко О.І.

Андріївські вечорниці

Андріївські вечорниці — це веселе і  колоритне дійство,  жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а й усіх. За традиціями наших предків, дівчата та хлопці  сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та  грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили. Таке свято відбулося і в нашій школі, де учні 9 класу підготували веселе і цікаве дійство з врахуванням давніх українських традицій.

«Свято наших імен»

Нема нагороди більшої, ніж ім'я,

                                                                                 Нема скарбу дорожчого над життя.

Кажуть, коли людина народжується, на небі загоряється зірка, яка визначає його долю. Впливає на характер і долю людини і сузір'я, під яким він народився. І, звичайно ж, велике значення має ім'я, яке дають батьки дитині при народженні.

Сьогодні, 7 грудня,  ми здійснили екскурс в історію виникнення імен,
дізналися про походження та значення наших імен, який підготували учні 6 класу разом із класним керівником Кошик М.М.

Вірний син я свого роду, українського народу

За вікном шостий день зими, шостий день грудня, а це означає, що весь український народ вшановує своїх захисників і відзначає День Збройних Сил України. Це свято мужності, сили, впевненості, надійності, міцності, шляхетності, вірності, сильної, відкритої, безкорисної і непідкупної дружби, яка проходить перевірку небезпекою і ризиком. Це свято стосується всіх, це свято України! Адже всі ми    не лише любимо Вітчизну, а й пишаємося нею, отже,  вважаємо себе зобов’язаними її захищати.

День Збройних Сил України – це  мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом, наш спокій береже і захищає
Мене і маму, і сестру й брата й  велику нашу всю родину –
Рідну неньку-Україну.

Коли запроваджували це свято, ніхто навіть уявити не міг, що воно стане майже найголовнішим у житті сьогоднішньої України. Що люди у військовій формі стануть звичним явищем на вулицях українських міст. І що ми на них покладатимемо величезні надії і всією Україною молитимемось за них, щоб повернулись живими.

           Як захищали рідну землю козаки, як захищали її наші прадіди під час другої світової війни, так захищають її сьогодні наші солдати

Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів майдану. Лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися  і борються за наше життя..

У Пикуловицькому НВК було проведено ряд заходів. На загальношкільній лінійці проводився урок мужності «Вірний син я свого роду, українського народу». Актив учнівського самоврядування у шкільному музеї Січових Стрільців зробив відеозвернення до усіх військовослужбовців, а зокрема до тих, хто зараз на передовій боронить кордони нашої Вітчизни.

Ти став рідним мені, солдате!

Я пишаюсь, мій брате, тобою.

Ти пішов в бій-всіх нас захищати.

Ставши з ворогом до двобою.

Ти молитву народу відчуєш,

Вона буде, мов щит закривати.

Знаю, зараз в окопах ночуєш

Знаю, мусиш за нас убивати.

          Ти пробач, за холодні ночі,

Ти пробач, що недоїдаєш.

Я підтримати тебе хочу,

Сподіваюсь, ти відчуваєш.

Скоро ти повернешся додому

І домівка тебе зігріє.

Зніме тяжкість війни і втому,

Так, як дім тільки рідний вміє.

Учні 10 класу взяли участь в акції «Свічка Захисника», запаливши лампадки на могилі воїнів УПА, що на місцевому цвинтарі.

Учні 1 класу провели флешмоб «Ми за мир»

          Лелека – птах щастя і миру. Він не в’є гніздо там, де стріляють. Хай частіше до нас прилітає лелека. І приносить нам мирні сни, мирні пісні, мирні мрії…