Сьогодні цифрові навички та онлайн-безпека є важливими складовими стійкості нашої держави. За результатами Дослідження цифрової та ШІграмотності в Україні 2025 року 58% дорослих українців володіють цифровими навичками щонайменше на базовому рівні: в обласних центрах - 62%, в інших містах - 60%, у селах - 51%. Узгоджуючи національні цілі з програмою Європейського Союзу “Цифрове десятиліття”, Мінцифра прагне збільшити цей показник до 80% до 2030 року. Також актуальність підвищення компетенцій підтверджує те, що 67% користувачів інтернету вже стикалися з проблемами безпеки персональних даних. Оволодіння базовою кібергігієною та цифровими навичками є однаково важливим для всіх учасників освітнього процесу: • для здобувачів освіти (учнів і студентів) — це можливість безпечно навчатися, спілкуватися онлайн, розпізнавати шахрайство, фейки й маніпуляції; • для педагогів та викладачів — інструмент створення надійного захищеного цифрового середовища під час уроків і дистанційного навчання; • для батьків — запорука захисту родинних персональних даних та спроможність допомогти дітям уникнути кіберзагроз. Для підтримки суспільства у формуванні надійних навичок кібербезпеки ключовим освітнім інструментом цьогорічної кампанії визначено безоплатний освітній серіал “Цифрові навички та онлайн-безпека” на Єдиному державному веб-порталі цифрової освіти “Дія. Освіта” (далі - платформа “Дія.Освіта”) (https://osvita.diia.gov.ua/). Для зручності поширення інформації про ініціативу підготовлено промоматеріали, зокрема візуальні матеріали, макети та тексти публікацій, які доступні за посиланням: https://diia.link/r/q4637
ЗЗСО І-ІІІ ступенів та ДО с.Пикуловичі
81125 вул.Булеци,1 с.Пикуловичі Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області e-mail: pukzosh@ukr.net
середа, 18 листопада 2026 р.
понеділок, 2 листопада 2026 р.
Національна стратегія захисту прав дитини
Мінцифри у межах реалізації Національної стратегії захисту прав дитини у сфері юстиції проводить низку превентивних, інформаційно-просвітницьких, виховних заходів щодо запобігання вчиненню стосовно дітей правопорушень з використанням інформаційних ресурсів, формування обізнаності щодо небезпек у цифровому середовищі та навичок безпечного використання Інтернету.
З метою спільного виконання вказаного заходу інформуємо про цю тему, зокрема батьків, опікунів та вчителів, а також поширити матеріали на безоплатні освітні продукти, доступні на порталі Дія.Освіта: https://osvita.diia.gov.ua/catalog/topic/cyber-hygiene-and-online-safety
●розділ «Кібергігієна та онлайн-безпека» із 70 освітніми серіалами, симуляторами, гайдами, тестами та байтами навичок
https://osvita.diia.gov.ua/catalog/topic/cyber-hygiene-and-online-safety
● освітній серіал «Цифрові навички та онлайн-безпека»
https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-skills-and-online-safety
● симулятор «Кібергігієна: як захиститися від фішингу»
https://osvita.diia.gov.ua/simulators/cyber-hygiene-how-to-protectyourself-from-phishing
● симулятор «Персональна кібергігієна»
https://osvita.diia.gov.ua/simulators/personal-cyberhygiene-simulator
● гайд «Куди звернутися по допомогу в разі онлайн-загроз?»
https://osvita.diia.gov.ua/guides/where-to-seek-help-in-case-of-onlinethreats
вівторок, 20 жовтня 2026 р.
Заходи щодо кібербулінгу
Кібербулінг: коли цькування переходить в Інтернет
Кібербулінг — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.
Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.
Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.
Як діяти?
Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:
- не відповідайте на провокації агресією;
- збережіть скріншоти повідомлень та іншого небезпечного контенту;
- заблокуйте кривдника;
- повідомте батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте;
- за необхідності подайте офіційну скаргу до Кіберполіції.
Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.
Грумінг: небезпечне знайомство в мережі
Грумінг — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.
Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.
Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.
На що варто звернути увагу?
Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:
- надмірно засипає компліментами та подарунками;
- просить нікому не розповідати про спілкування;
- наполягає на переході до приватного месенджера;
- просить особисті або інтимні фотографії;
- намагається дізнатися особисту інформацію;
- пропонує зустріч у реальному житті без відома батьків.
Що робити?
Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:
ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.
Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.
Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.
Сексторшен: коли фотографією намагаються шантажувати
Окремою небезпекою є сексторшен — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.
Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.
Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.
Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.
Шкідливий контент: не все, що є в Інтернеті, безпечно
Шкідливий контент — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.
До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.
Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:
Шок-контент
Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.
Що робити: не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.
Фішинг в онлайн-іграх
Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.
Що робити: не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.
Небезпечні челенджі
Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.
Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:
«Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»
Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.
Правила цифрової гігієни
Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.
Дотримуйтеся простих правил:
- не поширюйте особисту інформацію у відкритому доступі;
- встановіть налаштування приватності своїх акаунтів;
- використовуйте різні складні паролі для різних сервісів;
- увімкніть двофакторну автентифікацію;
- не переходьте за підозрілими посиланнями від незнайомців;
- не передавайте нікому паролі та коди підтвердження;
- регулярно переглядайте список своїх онлайн-контактів;
- не додавайте до друзів незнайомих людей без необхідності;
- закривайте акаунти від сторонніх користувачів;
- не залишайте вебкамеру відкритою, коли не користуєтеся нею.
Пам’ятайте: просити про допомогу — правильно
Дитина не повинна залишатися сам на сам із проблемою в Інтернеті.
Якщо вам надсилають погрози, шантажують, переслідують, змушують надсилати фотографії, пропонують небезпечні зустрічі або ви натрапили на шкідливий контент — розкажіть про це батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте.
За матеріалами Кіберполіції, у разі виявлення небезпеки можна звернутися до:
Для повідомлення про шкідливий контент у матеріалах також зазначено ресурс report.iwf.org.uk, а додаткову інформацію — dignityonline.in.ua.
Безпечний Інтернет починається з відповідального користувача
Інтернет має залишатися простором для навчання, розвитку, спілкування та творчості. Для цього кожному з нас необхідно дбати про власну цифрову безпеку, поважати інших користувачів і не залишатися байдужими, коли хтось потребує допомоги.
Зупинися. Подумай. Перевір. Захисти себе. Розкажи дорослому.
середа, 7 січня 2026 р.
Безпека в мережі
Соціальні мережі, месенджери та онлайн-ігри давно
стали частиною життя підлітків. Разом із можливостями інтернет несе й серйозні
загрози — від шахрайства до спроб вербування. Саме про це у доступній та
зрозумілій формі розповідає новий навчально-ігровий мінісеріал «Безпека в
мережі», створений у Львові для учнів середніх і старших класів.
Проєкт реалізували Благодійний фонд «Україна
здатна» та Громадська організація «Цифровий слід». У центрі уваги — реальні
ситуації, з якими можуть зіткнутися школярі під час користування інтернетом. У
серіалі їх не повчають і не залякують — натомість показують знайомі життєві
історії та пояснюють, як правильно діяти.
Актуальність проєкту підтверджує і статистика: за
даними Служби безпеки України, лише за рік зафіксовано понад 600 диверсій,
здійснених через вербування в соцмережах. Кожен п’ятий виконавець таких дій —
підліток. Саме тому автори серіалу роблять акцент не лише на загальній
онлайн-безпеці, а й на вмінні розпізнавати небезпечні контакти та уникати
співпраці з представниками країни-агресора.
Його також можна переглянути онлайн —
у відкритому доступі на YouTube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=ULI71a5kRUc&list=PL6HfN6KnAX_wOH8KynFUJ-rOjt5FBRvKQ
вівторок, 18 листопада 2025 р.
четвер, 19 червня 2025 р.
«Дропи: як не стати “грошовим мулом” для шахраїв»
У світі, де більшість можливостей зосереджені в мережі, онлайн-пропозиції можуть бути справжнім порятунком, особливо для молоді, яка шукає спосіб заробити. Проте, саме тут приховуються небезпечні пастки, які можуть обернутися не тільки втратою грошей, а й серйозними проблемами із законом. Дроп – це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через її рахунки проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише зручний інструмент у їхніх руках. Вони є буфером, який відділяє шахраїв від джерела незаконних коштів, роблячи їх майже невловимими для правоохоронних органів. Шахраї майстерно користуються вразливістю людей і грають на їхніх фінансових потребах. У групі ризику опиняються ті, хто найбільше прагне додаткового заробітку або знаходиться у скрутному становищі. Будьте пильні! https://college.lviv.ua/6657
Освітньо-інформаційна платформа для мешканців Кримського півострова
Освітньо-інформаційна платформа створена для мешканців тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для інформування про доступ до української освіти незалежно від місця перебування. Інформація також буде корисною для мешканців інших тимчасово окупованих російською федерацією територій.
На сайті http://www.crimea-ed.org ви можете знайти інформацію (для дітей, батьків та вчителів)
четвер, 5 червня 2025 р.
пʼятниця, 14 березня 2025 р.
Щодо протидії спроб вербування «Не пали автівку ЗСУ! «Здай» ворога в СБУ!»
Москальські спецслужби,
намагаються використовувати
наших неповнолітніх співгромадян у
своїх дезінформаційних акціях, схиляючи їх до підпалів
автомобілів військовослужбовців Сил оборони і будівель ТЦК, а в
подальшому подаючи це, як діяльність «активного підпілля, яке
підтримує росію».
Найчастіше замовники знаходять виконавців через оголошення
про роботу в Телеграм-каналах, сайтах пошуку роботи. Тому, хто
відгукнеться, згодом озвучують деталі, що насправді робота – це підпали
обладнання “Укрзалізниці”, машин військових, будівель ТЦК. Далі
надсилають інструкції для підпалу.
Відповідальність за підпал військового
авто українське законодавство передбачає для всіх, в тому числі, неповнолітніх.
Злочин можуть кваліфікувати за 5-ма статтями Кримінального кодексу: державна
зрада, диверсія, терористичний акт, а також пошкодження майна і перешкоджання
законній діяльності ЗСУ.
Інформацію можна переглянути за покликанням: https://icsa.team/1103-2/
понеділок, 10 березня 2025 р.
«Fake.Busters/Мисливці за фейками»
Як відомо з результатів досліджень, українські підлітки щодня проводять чимало свого часу у соціальних мережах. Так, 44,7% дітей протягом робочого тижня проводять у соціальних мережах 4 години і більше, а у вихідні цей показник зростає до 54,9% . Водночас Україна є однією з найчисельніших аудиторій TikTok в Європі з понад 15-ти мільйонів активних користувачів: 68% українських підлітків щодня користуються ТікTок.
Крім того, TikTok є популярним
майданчиком для поширення російської пропаганди та недостатньо модерує
розміщену дезінформацію, що було виявлено у дослідженні міжнародної
правозахисної організації Global Witness у травні 2024 року.
Тому, у Центрі протидії
дезінформації при РНБО вважають, що ТікTок зараз став ключовим майданчиком для
роботи російської пропаганди на українську аудиторію. З метою популяризації
інформаційної та медійної грамотності наші партнери, БО «Smart Angel», створили
розважально-просвітницький канал у TikTok – «Fake.Busters /Мисливці за фейками».
Серед тем на каналі пропонуються
такі: як вберегти свої персональні дані; як розпізнати шахрайство, ботів,
вигаданий та маніпулятивний контент; анонімні авторитети з інтернету як
ненадійне джерело інформації та інші. Вдалим виглядає формат коротких
відео-скетчів з акторами: у кожній серії герої потрапляють в різні життєві
онлайн-пастки, сумніваються в інформації із соціальних мереж і намагаються
розібратися, як слід реагувати на очевидне шахрайство, цькування, маніпуляції
та фейки. Канал доступний за посиланням: https://www.tiktok.com/@fake.busters.
Проект Кіберполіції «BRAMA»
Кібер-BRAMA – проєкт спрямований на підвищення рівня цифрової безпеки громадян, запобігання кіберзагрозам та боротьбу з онлайн-шахрайством. На офіційному сайті проєкту https://stopfraud.gov.ua/ розміщені такі розділи:
· кіберзагрози – актуальна інформація про різні види шахрайства та
кіберзлочинів;
· навчання
– матеріали для підвищення обізнаності щодо цифрової безпеки;
· корисні ресурси – поради та рекомендації для захисту особистих даних;
· як
повідомити про інцидент – форма для подачі заявок про кіберзлочини та
шахрайські дії.
неділя, 20 жовтня 2024 р.
неділя, 4 серпня 2024 р.
понеділок, 10 червня 2024 р.
середа, 26 липня 2023 р.
День Української Державності
Інформаційні матеріали до Дня Української Державності
Тисячолітній спадок української державності
Корисні
тематичні посилання Інституту
Відео “Історія України за 15 хвилин” https://www.youtube.com/watch?v=ITw2Lk93qrY
Відео “ІстФакт. “Історія Тризубу” https://www.youtube.com/watch?v=m3n70kgNIgw
Виставка «Воїни. Історія українського війська» http://surl.li/jlqbx
Виставка «Кожен із нас – воїн» http://surl.li/fwrsq
“НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення” http://surl.li/jluts
Інфографіка “Чому українці та росіяни історично – не «братні народи»” http://surl.li/jlutv
четвер, 20 липня 2023 р.
Правила безпеки у кіберпросторі
Рекомендації кіберполіції
В умовах повномасштабного вторгнення рф
питання безпеки в інтернеті є особливо актуальним, адже ворог атакує на усіх
фронтах, зокрема – на віртуальному. У День безпечного Інтернету нагадаємо про
базові правила кібергігієни.
☑️ Для захисту інтернет-акаунтів використовуйте
складні паролі, які містять літери верхнього та нижнього регістру, цифри та
символи. Не встановлюйте однаковий пароль для декількох акаунтів. Налаштуйте
двофакторну аутентифікацію всюди, де є така можливість. Тоді для входу до
акаунту, крім логіну та паролю, потрібно ввести код-підтвердження, що приходить
на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток.
☑️ Не переходьте
за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс.
Фішинг використовують зловмисники для отримання цінних даних, зокрема даних
банківських карток. Уважно переглядайте URL-адресу потрібного сайту, будь-яка
неточність може свідчити, що ви опинилися на фішинговому ресурсі. Ніколи не
вводьте конфіденційні дані на підозрілих сайтах.
☑️ Подбайте про
захист фінансового номера. Забороніть віддалений перевипуск SIM-карти у
мобільного оператора або перейдіть на контрактне обслуговування.
☑️ Завантажуйте
програми й застосунки лише з офіційних джерел. Використовуйте антивірусне
програмне забезпечення. Вчасно оновлюйте операційну систему.
☑️ Робіть
резервні копії, аби не втратити важливі відомості.
Департамент
кіберполіції Національної поліції України
Що
потрібно для вступу на спеціальність Кібербезпека в Україні
Спеціальності 125 Кібербезпека
З розвитком науково-технічних досягнень
зростає потреба у захисті інформаційного простору, тому спеціальність
Кібербезпека є однією з найпопулярніших на ринку праці. В Україні вивчитися на
спеціаліста з кібербезпеки можна у вищих навчальних закладах.
Що повинен вміти і знати фахівець із
кібербезпеки:
ü
вміти
програмувати;
ü
читати
код та знаходити приховані джерела вторгнення ззовні; розуміти як працює
комп'ютер;
ü
мати
аналітичні здібності;
ü
оперативно
оцінювати загрози та виявляти їх джерела;
ü
працювати
з великими обсягами даних;
ü
розуміти
принципи здійснення різних кібератак і знати, як від них захищатися.
Чи можна вступити на кібербезпеку після
9 класу?
Після 9 класу можна вступити до коледжу
на спеціальність "125 Кібербезпека". Для вступу потрібно пройти
співбесіду.
Форма
навчання - денна, тривалість - 3 роки та 10 місяців.
Після
закінчення коледжу можна працювати за спеціальністю або вступати до ВУЗу на
факультет кібербезпеки.
Як вступити на кібербезпеку після 11
класу
Після 11 класу можна вступити на
спеціальність "125 Кібербезпека" на денну або заочну форму навчання.
У 2023 році для вступу на бюджет
потрібно мати сертифікат ЗНО 2020-2021 р. або НМТ 2022-2023 р. Національний
мультипредметний тест в 2023 році складатимуть з предметів:
українська
мова - обов'язково; математика - обов'язково;
1
предмет на вибір (історія України, іноземна мова, фізика, хімія, біологія).
Третім
предметом на НМТ краще здавати фізику або іноземну мову, вони матимуть вищий
ваговий коефіцієнт при вступі на спеціальність "125 Кібербезпека".
Після
закінчення ВНЗ можна працювати:
ü
спеціалістом
з організації захисту інформації,
ü
спеціалістом
з режиму секретності,
ü
проектувальником
систем захисту інформації,
ü
прикладним
програмістом,
ü
системним
програмістом,
ü
веб-програмістом,
ü
проектувальником
комп'ютерних мереж,
ü
адміністратором
баз даних,
ü
системним
адміністратором, аналітиком комп'ютерних систем,
ü
аналітиком
із захисту інформації,
ü
менеджером
з безпеки підприємства.
Також
для старту в професії можна пройти курси кібербезпеки, де вивчають не тільки
теорію, але й відпрацьовують практичні навички.
Коли
подавати документи на вступ у 2023 р.
Реєстрація електронних кабінетів:
01.07 Реєстрація заяв на участь у співбесідах, творчих конкурсах
03.07 - 10.07 (на контракт до 25.07)
Співбесіди, творчі конкурси 07.07 -
18.07 (на контракт до 31.07)
Прийом заяв від тих, хто вступає на
основі НМТ, ЗНО 19.07 - 31.07
Оголошення списків рекомендованих на
бюджет до 05.08
Подача оригіналів документів до 08.08
Зарахування на бюджет до 10.08
Зарахування на контракт до 30.08
Заяви на вступ подаються в електронному
виді через сайт ЄДЕБО. Реєструвати електронний кабінет для вступу та подавати
заяви потрібно лише у визначені строки.
У 2022 році на спеціальність "125
Кібербезпека" загалом було подано 16 799 заяв, з яких 11 580 на бюджетні
місця. За результатами вступної кампанії на бюджет рекомендовано 1 266 осіб.
Таким чином конкурс становив понад 9 осіб на одне бюджетне місце.
Вартість
навчання на контракті у 2023/2024 р. (грн/рік)
ВУЗ Денна Заочно
Національний
університет "Києво-Могилянська академія" 70000
Львівський
національний університет ім. І. Франка 46289
Київський
політехнічний інститут ім. І. Сікорського 44900 29900
Національний
університет "Львівська політехніка" 40200 28140
Державний
торговельно-економічний університет 40100 20050
Київський
національний університет ім. Т. Шевченка 39900
Київський
національний економічний університет ім. В. Гетьмана 39800
Київський
університет імені Бориса Грінченка 38580
Національний
університет "Одеська політехніка" 38400 13000
Національний
університет "Одеська юридична академія" 35800 28400
Національний
університет біоресурсів і природокористування України 35000
Національний
університет "Чернігівська політехніка" 33598 19356
Сумський
державний університет 32200
Національний
авіаційний університет 32000 25600
Державний
університет інтелектуальних технологій і зв'язку 31500 14950
Національний
технічний університет "Харківський політехнічний інститут" 30470
Державний
університет телекомунікацій 30280
Міжнародний
гуманітарний університет 29000 24000
Харківський
національний університет ім. В.Каразіна 28000О
деський
національний морський університет 26650
Київський
національний університет будівництва і архітектури 26400
Харківський
національний економічний університет ім. С. Кузнеця 25950
Вінницький
національний технічний університет 25500
12500
Національний
аерокосмічний університет ім. М. Жуковського "Харківський авіаційний
інститут" 25000
Національний
технічний університет "Дніпровська політехніка" 24000 12000
Харківський
національний університет радіоелектроніки 23900 12900
Університет
митної справи та фінансів 23000
Український
державний хіміко-технологічний університет 22000 10500
Запорізький
національний університет
21060
Український
державний університет науки і технологій 20900 10900
Державний
біотехнологічний університет 18600 12000
Дніпровський
національний університет ім. О. Гончара 18000
Київський
національний університет технологій та дизайну 16000 13000
Всі
конкурсні пропозиції у вишах та за регіонами можна знайти в базі ЄДЕБО.
Скільки років потрібно вчитися на
спеціаліста з кібербезпеки?
Після 11 класу вчитись у виші на
спеціаліста з кібербезпеки потрібно 3 роки та 10 місяців. Випускники отримують
диплом бакалавра. Якщо потрібен диплом магістра, тоді доведеться вчитись ще 1
рік та 4 місяці.
Яка зарплата фахівця з кібербезпеки в
Україні?
Середня
зарплата по Україні у категорії "IT, комп'ютери, інтернет" складає 20
000 грн.
Зарплата
у містах:
Київ
- 23 500 грн
Дніпро
- 20 000 грн
Запоріжжя
- 17 500 грн
Львів
– 16 500 грн
Одеса
- 18 500 грн
Харків
- 17 000 грн
четвер, 22 червня 2023 р.
Щодо протидії шахрайству
Національна поліція України попереджає про шахрайства!
Шахрайські дії різноманітні настільки, наскільки різноманітні відносини між людьми. Вони є наслідком обороту товарів, використання онлайн сервісів або банківських карт. Тому кожна сфера привертає до себе зловмисників, які постійно винаходять нові способи розкрадання грошей.
Проте існують загальні правила,
які допоможуть не стати жертвою шахраїв.
· здійснювати покупки
тільки на перевірених сайтах
· перевіряти
URL-адресу ресурсу (домен)
· не вводити конфіденційні
дані, паролі та іншу інформацію, що може бути використана для підтвердження
платежів
· у разі купівлі на
платформі оголошень уточнювати деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не
переходити в сторонні месенджери
· оминати
повідомлення, які вимагають термінових дій або видаються надто привабливими не
переходити за посиланнями від незнайомців.
Пам’ятайте, що шахраї грають на знанні психології та емоцій людини.Війна в Україні стала підґрунтям для поширення шахрайських схем, заснованих на вразливому емоційному стані та зловживанні вашою довірою.
При цьому кмітливість шахраїв виходить за рамки вже добре знайомих українцям афер, тож з’являються нові способи ошукування. Національна поліція України розповідає про найпоширеніші схеми шахрайств та основні правила безпеки, які допоможуть викрити аферистів.
Продаж дешевих товарів «з рук в руки»
Якщо незнайомі люди прийшли до вас і пропонують купити дешеві товари – будьте насторожі. Це можуть бути шахраї! у такий спосіб вони намагаються дізнати- ся, де ви зберігаєте свої заощадження, а потім непомітно для вас викрасти гроші.
Пам’ятайте: «безкоштовний сир –
тільки в мишоловці».
Що робити?
1. Не пускайте незнайомців додому.
2. Залучіть до розмови сусідів або зателефонуйте родичам: це може відлякати
шахраїв.
3. Якщо до вас приходили шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
«Грошова реформа»
Якщо до вас навідаються
незнайомці і скажуть, що у зв’язку з проведенням грошової реформи треба
замінити старі купюри на нові, знайте: це -100% шахраї. У такий спосіб вони
намагаються привласнити всі ваші заощадження.
Що робити?
1. Не довіряйте незнайомцям і не пускайте їх у свою домівку.
2. Розкажіть про візит родичам.
3. Завжди радьтеся з тими, кому довіряєте.
4. Якщо до вас приходили шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
«Дзвінки від імені представників банків»
«Вашу карту
заблоковано», «з вашого рахунку хочуть списати гроші», «нові правила під час
воєнного стану» – зловмисники, які представляються співробітниками банку,
використовують різні способи, аби отримати доступ до ваших банківських карток.
Як тільки невідомі просять надати номер картки, пін-код, кодове слово,
тризначний номер на звороті картки і термін її дії або ж ввести пароль, який
надійшов у CMC, знайте: це – шахраї.
Пам’ятайте: навіть в умовах війни справжні співробітники банку ніколи не запитують таку інформацію.
Що робити?
1. Покладіть слухавку.
2. Повідомте про подію поліцейським за
номером 102. «Ваш родич у біді»
Якщо вам телефонують
(часто вночі або вранці) та повідомляють, що родич потрапив у біду, і просять
передати гроші – це шахрайство. Зловмисники можуть видавати себе за сина/дочку,
онука/онучку, які начебто потрапили у біду (скоїли ДТП, опинилися у поліції
тощо). П можуть представлятися лікарями або поліцейськими і пропонувати свою
допомогу у вирішенні «проблеми» за винагороду, яка може станови-ти від тисячі
до десятків тисяч гривень, а інколи –навіть кілька тисяч доларів СШР.
Пам’ятайте: так діють шахраї!
Що робити?
1. Покладіть слухавку.
2. Перевірте, де ваш родич.
3. Повідомте про подію поліцейським за
номером 102.
«Соціальні виплати під час війни»
«Під час війни ви
можете отримати соціальну допомогу» найчастіше шахраї надсилають
смс-повідомлення про отримання різноманітних виплат від органів влади або
благодійних фондів та просять надати таку інформацію: ваші анкетні дані, номер
картки, пін-код, кодове слово, тризначний номер на звороті картки і термін її
дії.
Пам’ятайте: назвавши ці дані, ви
надаєте шахраям доступ до вашого рахунку, тож вони можуть вкрасти всі ваші
заощадження.
Що робити?
1. Покладіть слухавку.
2. Зверніться до своїх родичів або представників влади і перевірте, чи дійсно
ви можете отримати такі виплати.
3. Якщо вам телефонували шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
Виграші призів (авто, побутова
техніка)
«Ви виграли автомобіль
або побутову техніку»- не поспішайте виконувати всі настанови незнайомців.
Зазвичай у надісланому смс вказаний номер, за яким можна отримати детальну
інформацію. Коли телефонуєте, вам розповідають умови, які потрібно виконати,
щоб отримати «приз». Як правило, вам пропонують сплатити 1% від вартості
виграного товару. Але як тільки ви це зробите, незнайомці перестають виходити
на зв’язок і зникають.
Пам’ятайте: так діють шахраї!
Що робити?
1. Подумайте, чи брали ви участь у акціях чи конкурсах.
2. Не перераховуйте гроші незнайомцям.
3. Якщо вам телефонували шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
