Схилімо голови в скорботі

Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!

З метою поглибити знання учнів  про чорні роки голодомору в Україні та його наслідки для українського народу,  виховувати повагу до історичного минулого свого народу, який вистояв і проніс свої традиції через різні випробування, 23 листопада у Пикуловицькому НВК проводилась лінійка пам’яті «Схилімо голови в скорботі». Вчитель історії Тарас У. Д. відмітила, що одна з найстрашніших  сторінок нашої історії — Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.  І кожен із нас має переосмислити нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Усі хвилиною мовчання  вшанували  пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр..

Крім цього, вчителі та учнів школи 24 листопада  взяли участь в акції «Засвіти свічку» та Панахиді за душі безневинно убієнних біля хреста в центрі села.

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Ми повинні знати і пам’ятати.

День народження школи

Школа – це Вічність. Це мудра, втомлена, але завжди усміхнена Вічність, що дивиться на нас очима вчителів та друзів, очима незгасної любові і доброти.

16 листопада в актовому залі Пикуловицького НВК зібралися учні, вчителі, батьки. Зустрілися  всі з особливої нагоди – відзначити ювілей рідної школи. Їй  виповнилося – 30 років!

Розділити радість цього свята приїхали гості: начальник районного відділу освіти Стахів Тетяна Андріївна, головний спеціаліст відділу освіти Стецьків Ганна Юріївна, отці місцевих парафій о. Сергій, о. Андрій, отець Михайло Стахнів,  який освячував новозбудовану  школу у 1989 році, волонтери, з якими співпрацює школа, військовий капелан о. Андрій Дуда, полковник, начальник 58-го Будинку офіцерів Віталій Провозін, сільський голова Володимир Марцінків, вчителі-ветерани Кровіцька Віра Степанівна, Бар Світлана Григорівна, Скотняна Люба Іванівна, прораб Тарас Рушинець, який керував будівництвом школи,   випускники різних поколінь.

За традицією, свято розпочалося Молебенем біля фігурки Матері Божої.

Стахів Т. А. привітала присутніх із святом та вручила директору школи Штойко О. П. грамоту Пустомитівської районної Ради, якою нагороджено педагогічний колектив з нагоди 30-річчя школи. А від відділу освіти завідувачка подарувала цінний подарунок - ноутбук. Військовий капелан о. Андрій Дуда подарував набір фотографій для оформлення виставки «Фронтові друзі». Зі словами привітань виступив випускник школи о. Іван Колтун.

Виступаючі згадували роки, коли будувалася школа, той запал та ентузіазм, з яким усі допомагали у будівництві. Адже по сьогоднішній день Пикуловицький НВК – окраса села.

Усіх присутніх в залі привітали духовий оркестр школи, танцювальний ансамбль «Викрутасики», дитячий вокальний ансамбль, ансамбль колишніх учнів-випускників «Галичанка», першокласники та випускники 1989 року.

Директор школи Штойко О. П. привітала усіх зі святом та висловила щирі слова вдячності гостям, батькам, учителям, усім, хто долучився до організації та проведення цього заходу. Вона, теплими словами.  згадала усіх, хто був причетний до будівництва школи, особливо відмітила  заслуги колишнього директора школи, покійного Булецу М. М.,  і розповіла про досягнення школи сьогодні.  Ольга Платонівна, як господиня свята, усіх присутніх пригостила смачним короваєм. А через військового капелана та полковника передали гостинці для поранених бійців у військовий госпіталь міста Львова.

Радіодиктант національної єдності

      До Дня писемності й мови Українське радіо 8 листопада провело щорічний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності «Від бересту до цифри» на тему поширення інформації. Учні школи писали роботу у комп'ютерному класі.

«Мова – душа нації!»

“Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”

             9 листопада наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято — День української писемності та мови. 

Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Сьогодні,  учні 1 – 3 класів, разом із своїми класними керівниками, а також підготовча група, ознайомили учнів з виникненням писемності; показали красу і багатство рідної мови, її різноманітні можливості, довели, що рідна мова — це духовна святиня, найбільший і найдорожчий наш скарб.